Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №911/834/14
Постанова ВГСУ від 10.12.2014 року у справі №911/834/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2014 року Справа № 911/834/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представників: позивача - Жукова М.О. дов. № 2 від 30 квітня 2013 року, відповідача - Сімонової Є.О. дов. б/н від 9 січня 2014 року та прудкого О.В. дов. № 33/2014 від 7 лютого 2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ПАТ "Універсал банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року у справі Господарського суду Київської області за позовом ТОВ "Елоімпекс" до ПАТ "Універсал банк", треті особи - ПАТ "Люмен" та ТОВ "Група компаній "Елотек", про визнання недійсними договорів іпотеки та усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року ТОВ "Елоімпекс" (далі - позивач) звернулось до ПАТ "Універсал банк" (далі - відповідач-1), треті особи - ПАТ "Люмен" та ТОВ "Група компаній "Елотек", про визнання недійсним іпотечного договору, реєстровий № 1952, з наступними змінами та доповненнями, укладеного між позивачем та відповідачем 25 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В.; визнання недійсним договору іпотеки, реєстровий №4328, з наступними змінами та доповненнями, укладеного між позивачем та відповідачем 9 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є.; визнання недійсним договору іпотеки, реєстровий № 2034, з наступними змінами та доповненнями, укладеного між позивачем та відповідачем 31 серпня 2010 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є.; усунення перешкод в користуванні майном шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та про заборони відчуження, що внесені на підставі іпотечного договору від 25 вересня 2008 року, реєстровий № 1952; договору іпотеки від 9 листопада 2009 року, реєстровий № 4328; договору іпотеки від 31 серпня 2010 року, реєстровий №2034.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що питання передачі майна в іпотеку є виключною компетенцією загальних зборів учасників позивача, а рішення загальних зборів учасників позивача, на підставі яких укладались спірні договори, визнані в судовому порядку недійсними.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23 червня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним іпотечний договір, реєстровий № 1952, з наступними змінами та доповненнями, укладений 25 вересня 2008 року між ПАТ "Універсал банк" та ТОВ "Елоімпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В.

Визнано недійсним договір іпотеки, реєстровий № 4328, з наступними змінами та доповненнями, укладений 9 листопада 2009 року між ПАТ "Універсал банк" та ТОВ "Елоімпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є.

Визнано недійсним договір іпотеки, реєстровий № 2034, з наступними змінами та доповненнями, укладений 31 серпня 2010 року між ПАТ "Універсал банк" та ТОВ "Елоімпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Елоімпекс" задоволено.

Апеляційну скаргу ПАТ "Універсал банк" залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 23 червня 2014 року скасувано частково та прийнято нове, яким позов задоволено повністю.

Додатковою постановою Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року резолютивну частину постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року доповнено пунктом наступного змісту:

Визнано недійсним іпотечний договір від 25 вересня 2008 року, реєстровий № 1952, з наступними змінами та доповненнями, укладений Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Степаненко Д.В.

Визнано недійсним договір іпотеки від 9 листопада 2009 року, реєстровий № 4328, з наступними змінами та доповненнями, укладений Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є.

Визнано недійсним договір іпотеки від 31 серпня 2010 року, реєстровий № 2034, з наступними змінами та доповненнями, укладений Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елоімпекс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є.

Усунуто перешкоди в користуванні майном шляхом виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та заборону відчуження, що внесені на підставі:

- іпотечного договору від 25 вересня 2008 року, реєстровий № 1952 (запис про обтяження нерухомого майна іпотекою; запис про заборону відчуження реєстровий № 1953 щодо гаражу, який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 5; запис про заборону відчуження реєстровий №1954 щодо земельної ділянки площею 0,4415 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 5, кадастровий номер 3210600000000500523);

- договору іпотеки від 9 листопада 2009 року, реєстровий № 4328 (запис про обтяження нерухомого майна іпотекою; запис про заборону відчуження реєстровий № 4329 щодо гаражу, який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 5; запис про заборону відчуження реєстровий №4330 щодо земельної ділянки площею 0,4415 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 5, кадастровий номер 3210600000000500523);

- договору іпотеки від 31серпня 2010 року, реєстровий № 2034 (запис про обтяження нерухомого майна іпотекою; запис про заборону відчуження реєстровий № 2035 щодо земельної ділянки площею 1,0765 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 5; запис про заборону відчуження реєстровий №1954 щодо земельної ділянки площею 0,4415 га, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, буд. 5, кадастровий номер 3210600000:00:050:0512).

Дана постанова є невід'ємною частиною постанови Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року.

У касаційній скарзі ПАТ "Універсал банк" просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23 червня 2014 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року, додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року, а справу передати до місцевого господарського суду на новий розгляд.

Посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що на момент укладення спірних договорів позивач надавав банку протоколи загальних зборів учасників товариства, якими директора товариства уповноважено та надано право укладати та вносити зміни до договорів іпотек; нотаріусом перевірено наявність необхідного обсягу правоздатності у директора позивача на укладення таких договорів.

Зазначає, що обставини, встановлені у справі № 911/2739/13, не існували на момент укладення спірних договорів, а норма ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину визначає саме недодержання вимог закону в момент вчинення такого правочину, чим порушено приписи ст.92, 203, 215 Цивільного кодексу України.

Судами не надано правової оцінки доказам, що підтверджують наступне схвалення спірних договорів іпотеки, що свідчить про порушення ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, вказує, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту в частині вимоги про виключення з державного реєстру обтяжень, а відповідачем за такими вимогами повинен бути відповідний орган реєстрації згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги треті особи повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 вересня 2008 року між ТОВ "Елоімпекс" (іпотекодавець) та ВАТ "Універсал Банк" (іпотекодержатель), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", укладено іпотечний договір № 1952, за умовами якого позивач передав відповідачеві в іпотеку гараж у м. Бровари, вул. Чкалова, 5, та земельну ділянку площею 0,4415 га (кадастровий № 32 106 0000 0000 500 523), на якій знаходиться зазначений гараж, для забезпечення виконання зобов'язань ВАТ "Люмен" перед банком за кредитним договором №181/08 від 5 вересня 2008 року та для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Елопро" за кредитним договором № 182/08 від 5 вересня 2008 року.

9 листопада 2009 року до іпотечного договору внесено зміни, якими замінено ТОВ "Елопро" на нового боржника - ТОВ "Група компаній "Елотек" та внесено інші зміни відповідно до договору № 1 від 9 листопада 2009 року про переведення боргу за кредитним договором № 182/08 від 5 вересня 2008 року та внесення змін до кредитного договору № 182/08 від 5 вересня 2008 року.

9 листопада 2009 року між ТОВ "Елоімпекс" та ВАТ "Універсал Банк" укладено договір іпотеки нерухомого майна нежитлової нерухомості № 4328, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві в іпотеку гараж у м.Бровари, вул. Чкалова, 5, та земельну ділянку площею 0,4415 га (кадастровий № 32 106 0000 0000 500 523), на якій знаходиться зазначений гараж, для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Група компаній "Елотек" за кредитним договором № 182/08 від 5 вересня 2008 року.

31 серпня 2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки нерухомого майна-земельної ділянки № 2034, за умовами якого позивач передав відповідачеві в іпотеку земельну ділянку в м. Бровари, вул. Чкалова, 5, площею 1,0765га (кадастровий № 32 106 0000 0000 500 512) для забезпечення виконання зобов'язань Приватного акціонерного товариство "Люмен" перед банком за кредитним договором № 181/08 від 5 вересня 2008 року та для забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Група компаній "Елотек" за кредитним договором № 182/08 від 5 вересня 2008 року.

Як встановлено судами, вказані договори іпотеки та зміни до них укладені директором ТОВ "Елоімпекс" на підставі рішень загальних зборів учасників товариства - Приватного акціонерного товариства "Люмен" та ТОВ "Група компаній "Елотек", які оформлені протоколами № 3 від 28 серпня 2008 року , № 3/2009 від 2 листопада 2009 року та № 3-2010 від 3 серпня 2010 року.

Відповідно до п. 2.1.1 іпотечного договору № 1952, договору іпотеки нерухомого майна - нежитлової нерухомості № 4328, договору іпотеки нерухомого майна - земельної ділянки № 2034 у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за будь-яким із вищевказаних основних договорів, що обумовлюють основне зобов'язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

31 січня 2013 року відповідач направив позивачу вимогу № 0270/4ГО про погашення заборгованості ПАТ "Люмен" та ТОВ "Група компаній "Елотек" за кредитними договорами.

7 травня 2013 року позивач надіслав ПАТ "Люмен" та ТОВ "Група компаній "Елотек" вимогу № 1/05 про погашення боргу за кредитними договорами.

20 травня 2013 року ТОВ "Група компаній "Елотек" листом № 10 надало відповідь на вимогу позивача, де зазначило про те, що воно, як учасник позивача, жодних рішень щодо передання майна позивача в іпотеку та рішень щодо надання повноважень керівнику на участь в загальних зборах позивача не приймало.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Київської області від 17 вересня 2013 року у справі №911/2739/13, яке набрало законної сили, визнано недійсними рішення загальних зборів учасників позивача, три з яких щодо укладення кожного з спірних у даній справі договорів іпотеки: рішення, оформлене протоколом № 3 від 28 серпня 2008 року; рішення, оформлене протоколом № 3/2009 від 2 листопада 2009 року; рішення, оформлене протоколом № 3-2010 від 3 серпня 2010 року.

Встановлено, що у всіх загальних зборах учасників ТОВ "Елоімпекс" щодо питання про передачу майна в іпотеку від імені ТОВ "Група компаній "Елотек" брав участь генеральний директор товариства, який не був уповноважений від імені юридичної особи ТОВ "Група компаній "Елотек" приймати участь у загальних зборах його учасників.

Поряд з цим, рішенням Господарського суду Київської області від 18 червня 2013 року у справі № 911/1580/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 січня 2014 року, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Група компаній "Елотек" про вхід ТОВ "Група компаній "Елотек" до складу учасників ТОВ "Елоімпекс".

Вартість предметів іпотеки, визначена п. п. 1.1, 1.2.2 іпотечного договору № 1952, п. п. 1.2.1, п.1.2.2. договору іпотеки нерухомого майна-нежитлової нерухомості № 4328, п. 1.2 договору іпотеки нерухомого майна-земельної ділянки № 2034, становить п'ятдесят і більше відсотків майна позивача, на підтвердження чого останнім надано фінансові звіти, баланси за роки укладення договорів іпотеки та бухгалтерську довідку № 11/03 від 11 березня 2014 року.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог та залишаючи його без змін в частині визнання недійсними спірних договорів, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що директор позивача при укладенні спірних договорів діяв на підставі рішень загальних зборів учасників позивача - ПАТ "Люмен" та ТОВ "Група компаній "Елотек", які визнано недійсними, у зв'язку з чим суди дійшли висновку про те, що на момент укладення договорів іпотеки було відсутнє законне рішення загальних зборів учасників позивача та було відсутнє рішення загальних зборів учасників ТОВ "Група компаній "Елотек" як учасника позивача з часткою у статутному фонді позивача 99 %, а керівник позивача діяв з перевищенням повноважень, спірні договори з порушенням вимог чинного законодавства України та підлягають визнанню недійсними.

Однак, суд касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами або довіреністю та скріплюється печаткою.

Статтею 97 Цивільного кодексу України визначено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За положеннями ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Згідно п. 11.6 статуту ТОВ "Група компаній "Елотек" збори учасників приймають рішення та затверджують договори (угоди), які укладаються на суму, що перевищує 20 % статутного фонду, та договори про забезпечення виконання зобов'язань та кредитних договорів.

Разом з тим, відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Таким чином, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним, а настання передбачених наведеною нормою наслідків ставиться у залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено.

У порушення вимог наведених положень, судами не досліджувалось та не перевірялось, чи вчинялись позивачем дії, які дають підстави стверджувати про схвалення спірних правочинів позивачем.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема, відповідно до Першої директиви Європейського Союзу від 9 березня 1968 року (68/151/ЕЕС).

Так, вимоги наведеної норми зобов'язують орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи, не перевищувати своїх повноважень.

Однак, саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Посилаючись на визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства щодо передачі майна позивача в іпотеку за оспорюваними договорами, суди попередніх інстанцій не з'ясували та не надали правової оцінки доводам відповідача щодо того, що останній не знав та не міг знати про наявність обмежень повноважень директора позивача на укладення спірних договорів. Навпаки, при укладенні спірних угод обсяг повноважень директора був перевірений нотаріусом, були надані рішення загальних зборів господарських товариств на підтвердження його повноважень щодо спірних угод.

Суди не перевірили доводи відповідача стосовно того, що він не є учасником корпоративних відносин між позивачем та третіми особами, а результати вирішення корпоративного спору щодо законності рішень загальних зборів господарських товариств не можуть скасувати зобов'язальні відносини за іпотечними договорами, укладеними між сторонами у даній справі.

За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та прийнятими за неповного встановлення та надання правової оцінки усім обставинам справи у сукупності.

З огляду на викладене, прийняті у справі судові рішення визнати законними та обгрунтованими не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити.

Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2014 року, додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2014 року та рішення господарського суду Київської області від 23 червня 2014 року.

Справу передати до господарського суду Київської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир